Дитина перестав слухатися…

0
30

Більшість батьків перебуває у твердій впевненості, що з ними такого точно не станеться. Ну як дитина може перестати слухатися, якщо докладено стільки зусиль до його виховання? Та ще й з дотриманням всіляких рекомендацій.

Але на практиці виходить по-іншому. У певний момент ви помічаєте, що дитина проявляє характер і не слухається батьків. Ось тут і починається звинувачення всіх і вся у своїх проблемах. Під гарячу руку потрапляють вихователі, педагоги, всі навколишні…

Можливо, комусь від цього і стає легше, але проблема залишається. Який сенс у безпідставних звинуваченнях там, де потрібно шукати шляхи вирішення? Давайте подивимося на проблему зі сторони.

Батьки, які ще вчора самі були дітьми, з головою поринули у доросле, самостійне життя. Робота, пробки, метушня по дому… все це сильно вимотує. Природно ввечері хочеться відпочити і розслабитися, а не вигадувати чергову гру для дитини.

Все це накладає свій відбиток і, самі того не помічаючи, ви стаєте все більш вимогливими і дратівливими. Вам би хотілося, щоб малюк тихенько грав у своїй кімнаті, нікому не заважаючи, не смітив, сам їв і вкладався спати, прибирав за собою…

Список вимог можна продовжувати ще довго, але ж це всього лише ваші побажання, з якими в глибині душі ви і самі не згодні. Просто так було б значно простіше і зручніше жити.

Але чим більше з’являється заборон, тим сильніше бажання крихти їх порушити. Що знову-таки викликає негативну реакцію.

А тепер зупиніться на хвилинку, відсуньте своє справедливе, як вам здається, обурення і подивіться на ситуацію очима дитини. Це дозволить попередити безліч проблем. Пам’ятайте, що перед вами всього лише дитина, яка намагається себе зайняти, коли на нього не звертають уваги або порадувати маму.

І взагалі, такими дітьми треба захоплюватися і всіляко їх підтримувати. Адже дитина вже в такому віці не тільки має свою думку, але і всіляко його відстоює. Саме з таких дітей, які в свій час перестали слухатися, і виростають сильні особистості, здатні відстоювати і захищати свою точку зору.

Звичайно до справжньої самостійності дитини ще дуже далеко, але вона зароджується саме зараз. І ваше завдання – не намагатися придушити її і змусити дитину слухатися, а підтримати і розвинути.

Почніть з простих речей. Дайте маляті можливість виконувати самостійно ті справи, які йому під силу. Нехай на це піде набагато більше часу, а разом з ним вашої уваги і сил, але це неодноразово виправдає себе в майбутньому.

Тільки не захоплюйтеся. По-перше, дитині ще дуже часто потрібна ваша допомога, все-таки він багато чого не вміє. А по-друге, самостійність – це добре, але в міру. І знайшовши цю грань, ви виховаєте сильного, самостійного людини і забудете, що означають слова «дитина не слухається».

Сподіваюся, ця стаття допоможе вам поглянути на ситуацію з іншого боку і налагодити дружні стосунки з малюком.

NO COMMENTS

LEAVE A REPLY